Як організації громадянського суспільства вбивають громадянське суспільство: кращі практики



  • Чомусь прийнято вважати, що громадські організації є джерелом чи ключовим фактором формування громадянського суспільства (ГС). Давайте розберемося, чи це дійсно так.

    Визначень і концепцій, що таке громадянське суспільство, як воно формується, хто його формує - є багато. Мені близька концепція, яка висвітлена в цій лекції, де ГС - це середовище, в якому існує високий рівень міжособистісної та міжінституційної довіри, міцні горизонтальні звязки, є повага до закону (правил, домовленостей)

    Є декілька сфер, в яких ГО можуть бути супер-компетентними і створювати реальну цінність в контексті формування ГС:

    • Швидка мобілізація ресурсів (гроші, волонтери тощо)
    • Голос різних гравців у громаді
    • Трансфер соціальних інновацій, прогресивних підходів, які поки не дуже цікаві бізнесу
    • Адвокасі та лобіювання соціальних змін

    Все решта - прерогатива інших гравців (ОМС, корпорації, малий бізнес, креативні індустрії)

    І так, почнемо з кращих практик наших організацій ГС, які підривають основи ГС.

    Всі ці практики я спостерігаю з 2007 року, відколи ближче познайомився з цим сектором (спочатку в Ресурсному центрі ГУРТ, де я координував роботу порталу Гурт, а потім, працюючи з проектами міжнародної технічної допомоги, які використовують ГО для своїх програмних цілей).

    І так, ось мій список, і в наступних дописах я буду розшифровувати ці практики 🙂

    1. Роблю все сам/а
    2. Неповага до контрактів, ділових стосунків та процедур
    3. Шара, безкоштовність, знецінненя своєї і чужої праці
    4. Всеїдність, брак однієї справи
    5. Невміння казати «ні» собі та іншим
    6. Громадський активізм без зв’язку з місцевою економікою
    7. Сліпе копіювання інструментів без критичного їх аналізу
    8. Брак віри в себе і людей
    9. Ілюзія контролю
    10. Сліпа віра у не свої переконання
    11. Фейкові тендери: участь в них і їх організація

    До чого тут гра "Світ Громад", спитаєте?

    Спробуємо розібратися у коментарях 🙂

    0_1549612782970_international-aid.jpg



  • 1. «Роблю все сам/а»

    Що це? Вперше я почув про таке масове явище, працюючи в Гурті. Мова йде про те, що громадська організація, її працівники, беруться за справу, не маючи достатньо компетенцій, щоб її виконати.

    Як працює:

    • Виграли грант, в якому є задача організувати тренінги. От буду сам тренером/кою, організую логістику, надрукую всі матеріали в себе на принтері.
    • Треба провести стратегічну сесію - виступлю сам фасилітатором. А нащо наймати ще когось, платити гроші, ще й не малі? А профасилітувати сесію ми можемо і внутрішніми ресурсами
    • Бачу проблему і сам героїчно беруся її вирішувати без консультації з іншими гравцями.

    Можливі причини:

    • Мало прикладів - А що так можна? А що, можна аутсорснути чи делегувати задачу комусь за гроші? А що можна піти і поговорити з місцевим бізнесом?
    • Ілюзія того, що в такий спосіб можна заробити більше
    • Інфантилізм і неадекватна оцінка своїх можливостей і ресурсів. Я ж можу сам! Хіба ні?
    • Некомпетентність. Компетентна людина може більш адекватно оцінювати ситуацію, можливі ризики і більш свідомо приймати рішення щодо вигідгості тої чи іншої діяльності.

    Які наслідки:

    • Низька якість активностей: навчань, спільних зібрань
    • Не розвиваються горизонтальні звязки - з місцевим бізнесом як підрядником, місцевими ГО як партнерами
    • Атрофується навичка просити про допомогу
    • Загоструюється конкуренція між місцевими ГО за ресурси
    • Ідеї, концепції, нові підходи не виходять за рамки організації та її прихильників

    Але гра Світ Громад:

    • допомагає зрозуміти неефективність цієї моделі поведінки
    • вчить кооперуватися з іншими, навіть конкурентами

  • Masters II

    1. «Роблю все сам/а»
    • однією з проблем є те що Члени ГО невірно обирають ціль
      При виборі прописують роздуті суспільні складові, а насправді головною метою є фінансове збагачення.

    • також велика проблема є в тому що ГО при написанні проекту не прописує залучених фахівців.Це і породжує нефаховість як тренінгів так і навчальних заходів.

    • однією з проблем є корупційні складові.

    • Відсутність розуміння що ГО це інструмент для реалізації громадської ініціативи, а не ініціатив окремих членів ГО



  • @Олександр написав в Як організації громадянського суспільства вбивають громадянське суспільство: кращі практики:

    1. «Роблю все сам/а»
    • однією з проблем є те що Члени ГО невірно обирають ціль
      При виборі прописують роздуті суспільні складові, а насправді головною метою є фінансове збагачення.

    думаю, термін "фінансове збагачення" звучить якось по-лівацьки. В 90%, коли мова йде про грантове фінансування, то робота в ГО - це самопрацевлаштування. І нічого поганого в цьому нема.
    Просто рідко хто чесно про це говорить 🙂

    • також велика проблема є в тому що ГО при написанні проекту не прописує залучених фахівців. Це і породжує нефаховість як тренінгів так і навчальних заходів.

    До речі, дійсно, рідко хто консультується з фахівцями. Якби це було зроблено завчасно, то може і проект навіть не починався 🙂

    • однією з проблем є корупційні складові.
      Це які?
    • Відсутність розуміння що ГО це інструмент для реалізації громадської ініціативи, а не ініціатив окремих членів ГО

    А якщо по факту є те, що це інструмент у руках кількох або однієї людини, яка вдало прикривається суспільним інтересом?


  • Masters II

    @Taras-Tymchuk
    Я зустрівся з проблемою що ГО використовують Тренерів з низьким рівнем освіти й за низьку плату.Це наштовхує на думку що хтось просто економить гроші. Ось тому і вжив термін "Фінансове збагачення"

    Дуже важко відокремити суспільний інтерес від громадської ініціативи але я спробую
    Громадянин відпрацював все життя з каменем пішов на пенсію й рішив
    створити парк каменю в місті.Написав проект ,через сина депутата пролобіював і отримав фінансування .Чи можна вважати цей проект суспільно корисним чи ні? Чи тут є потреба громади ,чи хтось втілює свою мрію .



  • @Олександр написав в Як організації громадянського суспільства вбивають громадянське суспільство: кращі практики:

    @Taras-Tymchuk
    Я зустрівся з проблемою що ГО використовують Тренерів з низьким рівнем освіти й за низьку плату.Це наштовхує на думку що хтось просто економить гроші. Ось тому і вжив термін "Фінансове збагачення"

    економія на тренерах - логічне явище. Якщо порахувати усі затрати на підготовку заявки, менеджмент проекту і всякі факапи, то вийде, що немає толком і на чому заробити :). Єдиний спосіб, який у нас всюди популярний - урізати гонорари людям, а на пафосі економити не варто.
    Але це системне явище в секторі ГО, не думаю, що Житомир чи інше місто в цьому унікальне.

    Дуже важко відокремити суспільний інтерес від громадської ініціативи але я спробую
    Громадянин відпрацював все життя з каменем пішов на пенсію й рішив
    створити парк каменю в місті.Написав проект ,через сина депутата пролобіював і отримав фінансування .Чи можна вважати цей проект суспільно корисним чи ні? Чи тут є потреба громади ,чи хтось втілює свою мрію .

    Треба дивитися, хто отримує вигоду. Якщо конкретні групи суспільства і вони ідентифікують це як суспільну цінність, то проект суспільний. А якщо ні - то звичайний лобізм 🙂



  • 2. «Неповага до контрактів, ділових стосунків та процедур»

    Що це: в секторі ГО рахунки, акти, контракти прийнято підписувати після того, як певна робота була зроблена. Якщо глянути більшість контрактів, які підписують ГО з тренерами, консультантами, надавачами послуг, то ці договори є типовими, стандартними і формальними.

    Як працює:

    • Припустимо, організації А потрібно провести тренінг. Вона наймає тренера Б. Менеджер А каже - Б, треба зустрітися, я тобі розкажу про наш проект і що нам треба. Вони зустрічаються, довго про щось балакають, розходяться. Тренер Б готує програму на основі почутого, матеріали. Менеджер А довго не відповідає, бо немає часу - він же робить Все сам, але коли вже терміни прижимають, все відразу затверджує. Тренер Б сильно теж не париться, бо проведе той сами як зазвичай тренінг. Тренінг проходить, всі фотографуються, відгуки у всіх чудові. В останній день тренінгу менеджер А дає документи на підпис, все як завжди. Потім донор запитає що ж робив тренер, треба, виявляється, переробити контракт, додати технічне завдання. А що, не можна було відразу про це повідомити, питає тренер Б, ну це донор таке придумав - вигадує на ходу А. А в донора в чеклістіт все це є, тільки чому А цим не поцікавився і не організував процес цивілізовано? Напевне тому, що був зайнятий - бо все робив сам 🙂

    Можливі причини:

    • Невіра у дотримання домовленостей - складай контракт, не складай - все рівно буде як завжди
    • Некомпетентність - контракт ще треба вміти скласти і прочитати. А оскільки до професійних юристів звертатися не хочеться - їм же треба за це платити, то пошукаю я типовий договір в інтернеті і так зайде.
    • Читацька неграмотність - договори треба уважно читати, це вимагає енергії, а вона, анергія - пішла на активізм.
    • Банальна безвідповідальність. Контрактування - це вже форма взяття на себе відповідальності, яка притамання людям, що адекватно можуть оцінювати поточну ситуацію і можливі наслідки своїх дій/бездіяльності у майбутньому.

    Які наслідки:

    • Якщо в контракті нема чіткого технічного завдання, чи взагалі нема контракту, то сторони кожен по своєму трактують домовленість . Якщо пощастить, стосунки збережуться, не пощастить, будуть ображені і більше ніколи не будуть співпрацювати, будуть гадості один про одного говорити
    • Неповага до документів у себе в організації тягне за собою неповагу до інших юридичних документів поза організацтєю. «Та, що там цей законопроект, він все рівно не буде працювати»